Нашій країні, десятиліттями воспитывавшей своїх громадян у дусі «змушеного мінімалізму», ще тільки має бути знайти свій неповторний стиль внутрішнього оздоблення житла.
Практично все, що стосується сучасного інтер’єра, запозичене з Європи - з Італії, із Франції, як і кілька століть назад. «Російський стиль» як такий не існує. Експериментує в цьому напрямку лише відомий на Заході як інтерпретатор «руськості» у моді дизайнер Денис Симачев, що розписує під хохлому й гжель мобільні телефони й спортивні автомобілі.
Російські національні особливості, самобутність дотепер збереглися у віддалених куточках країни в предметах обстановки й декору, у меблях російських кустарних майстрів, у кутих скринях, чудом збереженому посуду, із працею що вишукуються й привозимых по замовленнях дизайнерів і декораторів у салони більших міст. У той же час - сучасні дизайнери, говорячи про пошук своєї особи, застерігають від містечковості, призиваючи до інтеграції в загальносвітові тенденції. Поки ж до появи «російського стилю» у дизайні приміщень ще дуже й дуже далеко.
Іноді створюється відчуття, що в останні роки в нашій країні всі тільки й роблять, що займаються капітальним будівництвом. Купують квартири, будують будинку. Насичують все це оздоблювальними матеріалами, меблями, технікою (благо, у цьому не стало недоліку) і, спустошені матеріально й фізично, приходять до фінішу. Дивуючись, чим же наситити знову створене середовище перебування. Дизайнери називають цей стан новоселів «Синдромом останнього штриха». З «хворобою» найчастіше надходять просто: залишають порожніми полки, які поступово заповнюють привезеними з поїздок сувенірами.
Тим часом, найважливіша складова частина інтер’єра - це декор, уважає арт-директор студії авторського текстилю «Сашко Люже» Марія Гончарова. «Бог живе в деталях, - говорить вона. - И найчастіше лампа на тлі стіни важливіше для сприйняття загального стилю житла, чим сама стіна. У будинку, побудованому й обробленому кілька років назад, досить змінити кілька деталей - поставити консоль, повісити нові штори, дзеркало, пару ламп, покласти яскраву подушку - і простір зміниться, заграє по-новому. У цьому - магія предметного миру.»
Сказане особливо актуально для заміських володінь. В 70-метровій міській квартирі досить усе влаштувати функціонально й зручно для життя, а от у котеджах площею 200-300, а те й 500 квадратних метрів є багато місця для краси й предметів, тут справжній бенкет простору, яке треба ще зуміти грамотно організовувати й прикрасити. Оптимальним, як уважають фахівці, наповнити житловий простір спеціально для конкретного будинку виготовленими рукотворними предметами й предметами мистецтва. Живопис, графіка найкраще підкреслять історію будинку, родини й кожного її члена. Крім того, грамотно підібрані елементи декору здатні ледве сповільнити стрімкий ритм навколишнього життя. Тут знову варто повернутися в нашу з вами недавню історію й згадати, як через брак кращого наші мами й бабусі із приходом весни міняли зимові важкі віконні штори на світлі лляні фіранки.
Строго додержуватися певної стилістики або принципу - ампір, ганьби-текла або чорна шовкова постільна білизна - зовсім не обов’язкова. Саме розумне - вибрати стиль, що найбільш близький по характері, щиросердечному стану мешканцям будинку, і адаптувати його під комфортний життєвий простір. Хоча, якщо хочеться, можна використовувати й модні тенденції декорування житла, тим більше що це не так затратно, як може здатися на перший погляд.
На останньому паризькому Maison&Objet - найбільшому європейському професійному салоні в області оформлення й дизайну житла - були представлені наступні нові міжнародні тенденції в дизайні й обробці приміщень.
«Зовні й усередині». Взаємозв’язок екстер’єру й інтер’єра будинків. Мир інтер’єра будинку змішується з миром ззовні, створюючи новий, взаємозалежний стиль, що поєднує обидві сторони в одне ціле. На виставці були представлені меблі для зовнішнього інтер’єра (словосполучення, у російській мові неможливе, але саме так французи визначають наповнення навколишній будинок простору), контейнери для квітів, завіси від сонця, концепції зовнішнього висвітлення, «чайні будиночки», выносные кухні й проч.
Екологічні питання в дизайні. З одного боку, споживачі жадають від виробників дотримуватися нових екологічних віянь, з іншого боку - вони хотіли б зберегти при цьому якість і вартість продукції й послуг на колишньому рівні. Сполучити ці крайності фахівці спробували, запропонувавши повторне використання матеріалів у дизайні, а, виходить, скорочення витрати сировини. Приміром, на виставці показано, як старі бензинові бочки можна перетворити в дзеркала й клумби.
Повернення до ремесел: мистецтво «ручної роботи». Дизайнери звертають пильну увагу на новий, дуже «людяному» підході до розкоші, заснованому на почутті якості й досвіду, перевіреного часом, пропонуючи повернутися до джерел мистецтва й ремесел. Ця позиція протилежна позиції надлишкового споживання й надвиробництва, «холодному», рутинному методу створення споживчих товарів. Такий метод у дизайні інтер’єрів житлових приміщень заснований на емоціях, які викликають речі, зроблені невеликими партіями, ексклюзивно, коли роботі людини віддається пріоритет перед машинною «штампуванням».
«Обривки». Цей стиль демонструє мистецтво «вирощування» авторських речей, що називається, «зі сміття», преобразуя «марне» в «безцінне». З «сирого» матеріалу створюються нові, несподівані форми, звичні, рутинні об’єкти застосовуються в нестандартному, раніше не властивому їм призначенні. Найцікавішим прикладом може служити крісло, зроблене за мотивами крісла Swan Арне Якобсона, але із брутального металу, отака «интерьерная жерсть».
Ще одна модна дизайнерська тенденція - зсув масштабів. Так, приміщення можуть зробити неповторним гігантська напольная лампа або величезний диван. Ці предмети врівноважуються маленькими штучками складних конфігурацій.
Продемонстровано на «Мезоні» і нове прочитання фактури, у чому дизайнерам допомогли сучасні технології. Приміром, нарізана лазером шкіра, спеціально оброблений текстиль дають дивні, не звідані раніше тактильні й зорові відчуття: шкіра на дотик стає те саме що оксамит, а тканини здобувають вицвілі, линялі фарби.
Слід особливо зазначити, що в ціновому відношенні експонати на «Мезоні» розраховані на середній клас, а в тимчасовому - на швидку змінюваність деталей. Елементи декору - світильники, посуд, занавеси й покривала - можна міняти залежно від сезону, від настрою, від святкування певної події в житті. Змінюваність, відхід від статики досягається за допомогою текстилю, статуеток, фігурок тварин, дрібних предметів для сервіровки стола. Словом, тими подзабытыми способами, що застосовувалися ще зовсім недавно.